Сьогодні День зимового сонцестояння

Сонцестояння — момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення — 23° 27' (точка зимового сонцестояння). У році два сонцестояння — зимове й літнє. У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). У південній півкулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.

У середніх широтах, протягом року навесні й на початку літа, Сонце щодня підіймається усе вище над обрієм, а в момент літнього сонцестояння зупиняється й змінює свій рух на зворотній. Потім воно щодня опускається усе нижче й зрештою, у момент зимового сонцестояння, знову змінює свій рух на зворотній й починає підійматися.

У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного. Кількість відбитої сонячної радіації при сонцестояннях у грудні (зверху) та червні (знизу)

Внаслідок того, що проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку сонцестояння не збігається із тривалістю календарного року, моменти сонцестояння рік у рік зміщуються відносно початку календарної доби. Моменти сонцестояння наступають у простий рік на 5 годин 48 хвилини 46 секунд пізніше, ніж у попередній, а у високосний -на 18 годин 11 хвилин 14 секунд раніше; тому моменти сонцестояння можуть припадати на дві сусідні календарні дати. Літнє сонцестояння, коли Сонце має найбілше північне відмінювання, настає в середньому 21 червня. Цей день уважається початком астрономічного літа — Сонце вступає до знаку Рака. Зимове сонцестояння, при найбільшому південному схиленні Сонця, настає 22 грудня й уважається початком астрономічної зими — Сонце вступає до знаку Козорога.

Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння. Зі спостережень висот Сонця біля епох обох сонцестоянь виводиться величина нахилу площини екліптики до площини екватора.

Джерело: http://uk.wikipedia.org