пятница, 20 января 2017 г.

Дванадцять обручів «Срібної землі»


Синевир











Коли мені до рук потрапив роман Юрія Андруховича «12 обручів», я саме перебувала на Закарпатті, і, може, саме тому осягнула зміст цього твору. Алегоричний образ 12 обручів — 12 неповторних моментів наповненості людського життя — я асоціативно перенесла на місця, які зустрічала під час мандрівки.
Синевир
До найбільшого озера українських Карпат, у мальовничий куточок внутрішніх Горган на висоті 990 м, звідусіль приїжджають із оздоровчою метою або для виключно естетичної насолоди. За 20 км від об’єкта розташувався Синевирський перевал, найвисокогірніший автомобільний перевал в Україні. Синевир — окремий невеличкий світ із власним мікрокліматом: вода в озері навіть у літні дні не прогрівається більше, ніж на метр.
Термальні купальні у Велятині
Термальні купальні
Для справжніх поціновувачів цілющих карпатських вод невеличке селище на південь від Хуста — справжня Мекка. Оскільки температура природної води — досить висока, а її лікувальні властивості завдяки високому вмісту йоду та брому — потужні, перебувати довше 15 хвилин у термальному басейні безперервно не рекомендують. Але якщо ви — інтроверт, готуйтеся до найгіршого. Доведеться на час лікування у дружній атмосфері купатися з величезною кількістю людей.
Центр реабілітації бурих ведмедів у Колочаві
Центр реабілітації бурих ведмедів
У тому, що світ — не без добрих людей, переконує існування з 2011 року в Україні єдиного Центру реабілітації бурих ведмедів. Водночас потребу створити такий заклад викликала нелюдська жорстокість щодо цих благородних і сильних тварин. Зараз у Центрі — більше 20 представників врятованих «дядьків». Є історії просто шокуючі. Ведмедики були задіяні у пересувному цирку й танцювали на розпеченій плиті, їх утримували в антисанітарних умовах і морили голодом, вони були приманками для мисливських собак. Зараз усі ці герої — у повній безпеці.
Гора Гимба
Гимба
Усі охочі повправлятися у лижному спорті чи сноубордингу з першим карпатським снігом, який уже випав, чимдуж поспішають у село Пилипець Міжгірського району. Найвищий пік туристських мрій про підкорення висот — гора Гимба, висотою у 1497 м. Улітку, щоб із гори споглянути справжню карпатську полонину, достатньо лише заплатити символічну суму, обіруч вхопитися за поручень двокрісельного витяга та насолоджуватися 25-хвилинною прогулянкою висотою.
Водоспад Шипіт
Шипіт
Це — абсолютно унікальний природний об’єкт, розташований на північних схилах гірського хребта Полонина Боржава поблизу гори Гимба. Це — потужний водний струмінь, що спадає п’ятьма каскадами з висоти 14 м. Дивовижна природа прилеглої до водоспаду місцини надихає на свободу самовираження: раз на рік на полонині біля Шипоту відбувається відомий фестиваль субкультур.
Хуст
Хуст
«Карпати, ніби підкова магніту, притягають до себе усі мислимі в світі забобони, вони ніби перебувають у центрі дивної круговерті фантазії» Впізнаєте рядки з роману Брема Стокера «Дракула»? Проїжджаючи повз Хуст, мимоволі згадуєш про цей «темний» бік Карпат: відточені, суворі обриси гір немов борються за увагу споглядача з важким, низьким і глибоким небом. На цьому тлі видніється Хустський замок, що дійшов до нас у руїнах від XVIII ст. його дехто помилково вважав за замок Влада Цепеша, який насправді розміщений у сусідній румунській Трансильванії.
Ужгородська філармонія
Ужгородська філармонія
Ужгород — місто, яке з першого погляду, дотику до його історії стає рідним. Закарпатська обласна філармонія, колишня синагога, заснована ортодоксальною громадою євреїв-ашкеназі, — будівля, якою місто по праву дуже пишається. І не тому, що її зведення зодчими Дюлою Паппом і Ференцом Саболчем 1904 року символізувало появу першої залізобетонної споруди в Ужгороді, а, власне, через вишуканість форми її мавританського стилю та красу оздоблення рожевим мармуром. Розкішний інтер’єр вдасться розгледіти лише під час філармонійного концерту або на екскурсії.
Водоспад Труфанець
Труфанець
Вода спадає п’ятьма виразними каскадами зі загальної висоти 36 м, гарантуючи цьому водному об’єкту звання найвищого водоспаду українських Карпат. Видимою є лише невелика частка краси та могутності водних мас, споглядати її можна зі спеціально встановленого дерев’яного містка біля підніжжя. Включений 1997 року до Карпатського біосферного заповідника, водоспад є однією з «найзручніших» туристичних атракцій, адже розташований обабіч траси Н-09 Ясиня — Рахів, і за будь-яких умов просто не може бути непоміченою.
Свято-Миколаївський монастир
Свято-Миколаївський монастир
Півгодини пішої прогулянки від центру Мукачевого через річку Латорицю і ви — в Свято-Миколаївському монастирі. Цей осередок православ’я, який із ХVІІІ ст. не припиняв діяти, мав значення ще в ХІ ст., коли ченці Києво-Печерської лаври на Чернечій горі заснували монастир. Знівечений татарами 1242 року монастир у ХІV ст. відродив князь Федір Коріатович. Із ХІХ ст. він стає резиденцією православних єпископів Мукачівської й Ужгородської єпархії, осередком монастирської освіти. З 1940-х рр. Свято-Миколаївський монастир — жіноча обитель.
Оленяча ферма поблизу Хуста
Оленяча ферма
Пам’ятаєте роман І. Багряного «Тигролови»? Денис Сірко з дітьми та Григорієм вирушали на так зване пантовання, тобто полювання на оленів заради їхніх цінних м’яких молодих ріжок — пантів. Подібну процедуру, виявляється, досі проводять в Україні, правда, гуманніше. На єдиній вітчизняній фермі плямистих оленів, яка працює ще з 1987 року, тварин розводять в умовах, максимально наближених до природних, аби раз на рік спилювати у них ріжки, з яких потім виготовляють ліки «Пантокрин».
Географічний центр Європи у с. Ділове
Географічний центр Європи
Навряд чи хтось зважиться заперечувати істину: українці — дуже наївні. Ми втішаємося, розуміючи, що маємо у нашій країні якусь особливу принаду. Однією з таких, за давньою традицією, вважаємо географічний центр Європи у с. Діловому, що поблизу Рахова. І ніхто б не мав жодних сумнівів щодо того, чи правильно австрійці ще далекого 1887 року виміряли це «постійне, точне, вічне місце», якби ще близько десятка місць у Європі зухвало не нарікали себе «істинними» географічними центрами.
Іза
Іза
Одне з найзаможніших карпатських сіл, Іза, розташувалося на берегах водойми з промовистою назвою Ріка за 5 км від Хуста на межі сходження двох гірських пасом. Звідусіль принаджує туристів розвинений саме тут промисел лозоплетіння, продукцію якого можна бачити абсолютно скрізь. Традиція виготовлення шедеврів із лози у селі сягає ХІХ ст., коли Іван Кашко розпочав активний продаж плетених кошиків авторського виконання на базарі у Хусті.
Олена Куренкова, «День»
Автор: 
|
Жовтень 20, 2016
|
Рубрика:

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...