ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР ЄВРОПИ ВИЗНАЧИЛИ ІТАЛІЙСЬКІ ІНЖЕНЕРИ 130 РОКІВ НАЗАД

Закарпаття – особливий найзахідніший регіон України, що розташований на південно-західних схилах Карпат. Однією з туристичних принад краю є Географічний центр Європи, що визначений поблизу міста Рахова, у межах села Ділове 130 років тому.
Історія визначення цього пункту є непростою. 

Джерело:http://cerkio.livejournal.com/51684.html

У 19-му столітті ця територія входила до складу Австро-Угорської імперії. Для кращого використання багатих лісових ресурсів гірського регіону, у 1870-80-х роках було розпочато будівництво залізниці. Щоб побудувати залізницю у складній гірській місцевості, для роботи були залучені кваліфіковані інженери з північних гірських регіонів Італії, які на той час також входили до складу Австро-Угорської імперії.

     Під час будівництва залізниці, групою італійських інженерів були проведені первинні геодезичні розрахунки. На їх основі було визначено і встановлено геодезичний знак. За твердженням авторитетного місцевого історика-краєзнавця Миколи Ткача, першим, хто заявив про місцезнаходження Центру Європи був італійський інженер на ім’я, а можливо і на прізвище Джованні, який керував будівництвом залізничного мосту через річку Тиса. Ця інформація була оприлюднена у Віденській пресі. Через декілька років, експедицією учених з Віденського Імператорсько-Королівського військово-географічного інституту було підтверджено первинні розрахунки італійських інженерів і у 1887 році споруджено кам’яний постамент, що символізує Географічний центр Європи.

На ньому викарбовано напис латинською мовою: „Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confecta cum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum... MDCCCLXXXVII” що у перекладі академіка Н. Тарасова означає: "Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, зі спеціальним апаратом, який виготовлений в Австрії і Угорщині, з шкалою меридіанів і паралелей, встановлений тут Центр Європи * 1887".

     Географічні координати центру Європи – 48⁰30' північної широти та 23⁰23' східної довготи.

При визначенні координат вираховувався центр „ваги” материка на поверхні Земної кулі, використавши для цього сферичні координати точок повороту.

На сьогоднішній день говорять про декілька Центрів Європи. За різними даними розрахунків в різний період і по різному визначалися кордони центру Європи: за суходільними межами Європи, за береговою лінією з включенням внутрішніх морів та близьких островів, за віддаленими островами, водними просторами та інше. Тобто розташування центру залежить від визначення кордонів Європи і головним чином визначається обраною методикою підрахунку, а також тим, чи включаються віддалені острови в список крайніх точок Європи чи ні. Таким чином, на звання Географічного центру Європи зараз претендують кілька місць – в Україні, Білорусі, Литві, Словаччині і Польщі:

·        Відмітка біля села Ділове недалеко від міста Рахів, Закарпатська область, Україна;

·        Відмітка за 50 км на північний захід від Полоцька, Білорусія;

·        Відмітка біля Пурнушкяй, за 25 км на північ від міста Вільнюс, Литва;

·        Відмітка в Крагуле близько міста Кремніци, Словаччина;

·        Відмітка біля Суховоля, на північ від міста Бєлостока, північно-східна Польща;

   Зрозуміло, що за наявності сучасних приладів, історична відмітка біля села Ділове, що була встановлена 125 років назад, є спірною. Деякі вчені вважають, що пункт у селі Ділове був визначений, як суходільний, без урахування морів і віддалених островів. Скільки би не дискутували науковці різних країн, стосовно того, який з перерахованих пунктів є „офіційним” Центром Європи, ми впевнені у тому, що це саме наш визначений італійськими інженерами історичний пункт.

     Поблизу Центру Європи Карпатським біосферним заповідником споруджено еколого-освітній центр, де проводяться різноманітні фестивалі, виставки, присвячені Європейським країнам. Уже були проведені щорічні акції, присвячені таким країнам, як Чехія, Угорщина... Планується також у майбутньому провести дні культури, присвячені Італії.

     Микола ВОЛОЩУК-БУЦЦІ