Географічні назви обласних центрів України

 Що означають назви обласних центрів України?

Вінниця — обласний центр, що розміщений по обох берегах річок Південного Бугу та Віннички. Існує декілька версій про походження назви міста. Одна із них пов'язує назву з старослов'янським словом «вьно», що означає «посаг». Інші дослідники вважають, що це зрусифікована назва і вірно було б назвати «Винниця», що походить від слова винокурня. Є й третій варіант. Місто одержало назву від річки Віннички, на якій воно і засноване. А вона сама названа від слова «вінок». На цій річці за прадавнім звичаєм дівчата пускали на воду віночки з квітів, щоб довідатися про свою долю.


Дніпро - розміщений по обох берегах Дніпра. Місто засновано в 1777 р. і названо за іменем цариці Катерини II Катеринославом. У 1926 р. перейменовано в Дніпропетровськ на честь Г. Петровського. Походження назви Дніпро досі не з'ясовано. Його пов'язують із скіфським словом «дана», тобто «річка». Дехто вважає, що це «західна річка».

Донецьк заснований у 1869 р. як селище Юзівка, що виникло поблизу Овечого хутора навколо металургійного заводу. Це підприємство збудував англійський промисловець Джон Джеймс Юз. В 1924 p. Юзівку перейменували в Сталіно, а в 1961 р. — у Донецьк. Сучасна назва міста походить від найменування річки Донець. Звідси і Донбас, Донеччина. Річка ж отримала свою назву від слова Дон, так давнє плем'я аланів, які є родичами осетинам Кавказу, називали всяку воду, звичайно і річки. В цьому можна пересвідчитися, знайшовши на карті річки Осетії.

Житомир уперше згадується у літописі у 1240. За легендою місто засновано улюбленцем і радником Київських князів Аскольда і Діра Житомиром, який ніби після їх убивства не захотів служити Олегові і пішов зі своєю дружиною на захід у ліси, де й заснував нове поселення, назвавши його своїм іменем; Чеський славіст Я. Шафарик вважає, що місто виникло в VIII-IX століттях як центр племені деревлян-житичів. Звідси і назва міста — «мир (громада) житичів».

Запоріжжя виникло 1770 р. як одна із фортець Дніпровської укріпленої лінії. За іменем командуючого армією Олександра Голіцина названо Олександрівкою. Одночасно з фортецею виникло і поселення Олександрівськ. Сучасну назву одержало 1920 p., яка пов'язана із Запорізькою Січчю. Відображає географічне положення міст «за порогами» Дніпра.

Івано-Франківськ до 1962 р. називався Станіслав. Перша згадка про місто відноситься до 1662 р. Ще в XV столітті на місці сучасного Івано-Франківська існували українські села Пасічка і Княшнин, а згодом, і Заболоття. Потім ці села були захоплені польським магнатом Потоцьким, і за його іменем названо Станіславом. 9 листопада 1962 р. місто одержало назву Івано-Франківськ на увічнення пам'яті Івана Франка, життя і діяльність якого були пов'язані з цим містом.

Найдавніша згадка про сучасну столицю України і адміністративний центр однойменної області є «Повість временних літ», в якій розповідається про трьох братів Кия, Щека іХорива та сестру Либідь. За легендою від імені найстаршого брата Кия і походить назва Київ. У топоніміці Києва є і давні назви гори Щекавиці, річки Либідь тощо. Інші трактування назви Києва пов'язують з р. Киянкою, що протікала під Старокиївською горою і зникла ще в XVII столітті. Є гіпотеза, що виводить назву Києва від слова Куєв, яке ніби виникло з прийменника «ку» (тобто «до» або «ко») та основи «єв» («небезпечне місце»).

Кропивницький - За наказом імператриці Єлизавети Петрівни в 1754 р. на місці сучасного міста  збудована фортеця святої Єлизавети. Поселення біля фортеці з часом стало адміністративним центром Нової Сербії з назвою Єлисаветград. На увічнення пам'яті С.Кірова в 1934 р. стало називатися Кірове, а з 1939 р. — Кіровоградом.

Луганськ знаходиться у місці впадінні р. Ольхівки в р. Луганка. У XVIII столітті тут було поселення Кам'яний Брід. У 1883 р. селище Луганського заводу і село Кам'яний Брід об'єдналися в місто Луганськ. Назва міста дуже «прозора» і походить від річки Луганки. Річка мала широку лугову заплаву, звідси і її назва. Місто декілька разів перейменовувалося за радянських часів в Ворошиловград, а потім знову в Луганськ.

Луцьк вперше згадується в 1085 р. Знаходиться на р. Стир і ймовірно отримало назву від слова лука — «коліно, вигін». І дійсно, Стир у цьому місці має луку. Існує версія, що місто отримало назву від перших його мешканців племені — дулебів.

Львів — виник у середині XIII століття. Пояснення його походження не викликає сумніву. Львів названо на честь найстаршого сина галицького князя Данила Романовича — Лева.

Миколаїв — обласний центр. Уже в VI столітті нашої ери поблизу сучасного Миколаєва на Бузькому лимані була грецька колонія Ольвія (тобто «щаслива»). Після ліквідації Нової Січі в 1775 р. тут з'явилися переселенці. Виник хутір австрійського купця Фабрі — Фаберова дача. В 1787 році хутір був зруйнований турками. Саме місто названо Миколаїв на пам'ять про штурм Очакова, в день православного свята святого Миколи 6 грудня 1788 p., якого вважали за покровителя моряків. Зараз офіційною датою заснування міста є 5 серпня 1790 p., коли на воду спустили перший фрегат «Святой Николай», збудований на Миколаївській верфі.

Одеса виникла в кінці XVIII століття на місці старовинного українського поселення Коцюбієве, яке пізніше татарами і турками було назване Хаджибеєм. У 1795 році Хаджибей перейменували в Одесу за назвою грецької колонії Одесос. Тоді вважали, що ця колонія колись була в цьому районі (пізніше виявилося, що вона існувала біля сучасного міста Варна в Болгарії). Деякі дослідники вважають, що Одесос означає «великий торговельний шлях».

Поселення під назвою Лтава й Олтава вперше згадується в літопису під 1174 р. Найімовірніше, що назва міста Полтава пішла від р. Лтиви чи Олтави, яка є притокою Ворскли. Походження назви самої річки не з'ясовано. Деякі вчені пов'язують його із латинським лутум, що означає «болото, глана».

Найімовірніше, що Рівне одержало свою назву за характером місцевості, на якій воно розміщене. Є й інші пояснення цієї географічної назви. Переказ пов'язує заснування міста з князями Острозькими, маєтки яких нібито простягалися рівно цією місцевістю. За іншим трактуванням, у князів було рівно сто міст.

Сімферополь засновано у 1784 р. на місці татарського поселення Ак-Мечеть («Біла мечеть»), яке в свою чергу виникло на руїнах Неаполя Скіфського. Штучна грецька назва походить від старогрецьких слів сімферо- «збирати до купи, з'єднувати» і поліс — «місто». Звідси Сімферополь — місто на перехресті всіх доріг Криму. Але існують і інші переклади: «бути корисним, приносити вигоду» або «щасливе місто».

Суми засновано в середині XVII століття переселенцями на правому березі Псла у місці впадіння в нього р. Сумки. Найвірогідніше назва цього обласного центру походить від назви річки, а в основі її назви, можливо, знаходиться тюркське слово «су», що означає «вода».

Перша згадка про Тернопіль датована 1540 р. як про місцевість Тернопілля. Існує декілька версій щодо походження назви міста. Одні дослідники пов'язують її з терновим полем, — інші з словом «ополе» — об'єднання кількох родів, треті — з прізвищем «Тарковський».

Ужгород стоїть на березі р. Уж, звідси і назва міста. А слово «город», від дієслова «городити» зустрічається по всій Україні - Городня, Городище, Городенка, Городок, Миргород тощо і означає «укріплене, обгороджене місце». Деякі дослідники допускають, що назва річки походить від давнього «ужина» — «вузьке місце» (русло річки справді вузьке, звивисте, затиснуте горами).

Харків заснований в другій половині XVII століття у місці злиття річок Харків і Лопань. Найімовірніше, що місто одержало назву від українського імені Харко (Харитон), що його мав перший поселенець-козак. Є й інші версії. Одна із них говорить, що місто одержало назву від річки. Інші дослідники вважають, що це видозмінене Шарукань (з половецького «шаура» — «скотар», «кан» — «привал, стоянка», «шарукань» — «стоянка скотаря»).

Херсон закладений як сучасний обласний центр у 1778 р. на місці старого укріплення Олександр-Шанц. За тодішньою модою місто одержано назву від грецької колонії Херсонес (старогрецькою мовою — «півострів»), хоча вона знаходиться поблизу нинішнього Севастополя.

Хмельницький знаходиться на місці упадіння р.Плоскої в Південний Буг. Спочатку називався Плоскирів, а згодом Проскурів. Свою назву р.Плоска отримала від характеру місцевості, якою вона протікала. Навколо міста було викопано глибой рів. Від сполучення назви річки і слова рів і утворилася назва міста. Перейменовано на честь Богдана Хмельницького.

Поселення на місці сучасних Черкас існувало ще за часів Київської Русі. Козаки поселилися тут у XIV столітті. Назва походить від слова «Черкаси», що його тривалий час виводили від давньоруського «ченьаси» — «чорні аси», тобто «клобуки». Найновіші дослідження свідчать про черкесів-переселенців, вихідців із Північного Кавказу. Руські літописи свідчать про те, що черкаси (косороги, адиги) брали участь у походах київських і чернігівських князів проти половців, печенегів тощо.

Є й легенда про княгиню Чорну (або Цорну), яка вистрибнула з терема, щоб не потрапити до рук загарбників). Виводять назву Чернігів і від слова «серна» — Сернігів, які у великій кількості водилися в навколишніх лісах, а також від Чорної гори, що знаходиться поблизу. Дехто з дослідників вважає, що місто одержало свою назву від ім'я Черніг.